Корабель-музей: криголам «Красін. Як воював криголам "красин" Екіпаж криголама красін під час волів

На початку XX століття Росія була визнаним лідером у освоєнні Північного Льодовитого океану. Великі торгові шляхи, Великі неосвоєні території, що омиваються північними морями і полярні експедиції - все це вимагало розвиток морського транспорту, здатного справлятися з суворими арктичними умовами і забезпечувати виконання завдань з освоєння російської півночі. Саме тому в Росії утворюється криголамний флот. Протягом півстоліття первістки російського криголамного флоту "Єрмак" і "Святогор" були найпотужнішими кораблями цього класу у світі. лінію у розвитку вітчизняного льодоколобудування. За майже 70 років своєї трудової діяльності він впише багато історичних віх у свій бортовий журнал – затоплення, а потім підйом із дна моря; порятунок арктичної експедиції Умберто Нобіле та провід союзних конвоїв під час Другої світової війни; прохід північним шляхом в Америку і 885-ти добове кругосвітнє плавання.

Криголам "Красин" при будівництві носив ім'я "Святогор". До кінця першого десятиліття нового ХХ століття одного арктичного російського криголаму "Єрмак" стає недостатньо для забезпечення робіт в Арктиці. "Єрмак" довгий часне мав собі рівних серед криголамів за силою та потужністю. На 1911 - 1912 роках з ініціативи командувача Балтійським флотом віце-адмірала М. Про. Ессена було порушено питання необхідність створення другого однотипного криголама. Тоді ж було розроблено і технічне завдання на будівництво судна, але висока проектна вартість не дозволила керівництву Морського міністерства розмістити це замовлення. Однак на початку січня 1916 року Росія повернулася до цього питання і було вирішено будувати криголам з трьома гвинтами та потужністю 10 тисяч к.с., здатний долати льоди до 2 метрів завтовшки і в тому ж році було укладено контракт із англійською фірмою "Сер Армстронг, Витворт і Ко”. Новий криголам "Святогор" будувався з урахуванням досвіду експлуатації "Єрмака" і трохи перевершував його за тактико-технічними даними.

Роботи з будівництва криголаму велися швидкими темпами. 12 січня було замовлено матеріал для кіля, а до травня вже було зібрано третину маси корпусу, повністю розроблено креслення внутрішнього розташування суднових приміщень. Усього за кілька місяців, 3 серпня, відбувся спуск корабля на воду, а за два дні криголам під конвоєм восьми есмінців відбуксирували з Ньюкасла до Мідлсбро, де на нього почали ставити парові машини. 1 жовтня 1916 року "Святогор" було зараховано до списків російського військово-морського флоту до класу морських криголамів, а 31 березня 1917 року на криголамні був піднятий Андріївський прапор. "Святогор" був зарахований до складу флотилії Північного Льодовитого океану. Усього на будівництво, ходові випробування, прийомні процедури і зарахування до ладу нового криголаму знадобилося... трохи більше року. Це на початку XX століття.

Минає всього рік і 1 серпня 1918 р криголам "Святогор" вирішують... затопити на морському шляху до Архангельська, щоб перекрити шлях інтервентів до важливого для пролетарської Росії порту. Через деякий час англійці піднімають російський криголам, і він продовжує виконувати свої функції, але вже під англійським прапором.

У 1921 році "Святогор" викуплений наркоматом зовнішньої торгівлі РРФСР за особистої участі повпреда Л.Б.Красіна в англійців і знову повертається на службу в Російський флот, а через 7 років він буде перейменований на честь Леоніда Красіна

У 1928 році криголам "Красін" стає всесвітньо відомим - того року він взяв участь у порятунку арктичної експедиції Умберто Нобіле, який пережив катастрофу дирижабля "Італія". У 1928 р. експедиція з 16 чоловік під керівництвом Умберто Нобіле вирушила в політ на Північний полюс на новому дирижаблі, який отримав ім'я на честь його Батьківщини - "Італія". Дирижабль стартував зі Шпіцбергена 11 травня 1928, пролетів над полюсом і благополучно приземлився на Алясці. Потім екіпаж підкорив Північний полюс і "Італія" лягла на зворотний курс, а 25 травня зв'язок із дирижаблем раптово обірвався. Про те, що трапилося, весь світ дізнався лише за 9 днів. Екіпаж складався з 16 осіб, серед них було два іноземці: шведський геофізик Ф. Мальмгрен та чеський фізик Ф. Бегуонек. До місця трагедії розпочали просування серед важких льодів кораблі під прапорами. різних країн, вилетіли літаки з міжнародними екіпажами на борту Загалом у рятувальній операції брало участь щонайменше півтори тисячі людей - нічого подібного ще не відбувалося в Арктиці. Це була перша в історії людства міжнародна рятувальна операція, в якій брало участь 18 кораблів та 21 літак із шести країн. Норвезький вчений, колись друг і однодумець, а потім суперник і недоброзичливець Нобіле, Руал Амундсен дізнавшись про катастрофу, негайно вирушив на порятунок полярників. На жаль, рятувальна експедиція не обійшлася без жертв. Загинули при поверненні на Батьківщину три італійські пілоти, пропав безвісти і французько-норвезький екіпаж гідролітака "Латам-47", на борту якого знаходився Руал Амундсен. Самого Нобілі з табору вивіз шведський льотчик Лундборг, який зумів прильодитися. Проте вже другий політ Лундборга виявився менш вдалим. Літак зазнав аварії, і сам льотчик залишився чекати на допомогу на дрейфуючій крижині. Лундборгу вдалося врятувати лише за два тижні. Решта ж була врятована командою криголаму "Красін". На згадку про ту рятувальну експедицію, на криголам "Красін" зберігається частина оболонки дирижабля "Італія" Умберто Нобіле

З початку війни криголами стали військовими кораблями, на які покладалося відповідальне завдання забезпечення проведення конвоїв у льодових умовах. Про те, яке значення надавалося криголамному флоту, ми можемо судити хоча б тому, що Гітлер обіцяв нагородити залізним хрестом - найвищою нагородою Німеччини - того, хто потопить або виведе з ладу криголам. Проте, Радянський Союз, що мав найпотужніший криголамний флот, поставлене перед ним завдання вирішив, і фашистській Німеччині так і не вдалося дезорганізувати ні конвойні операції, ні роботу Головсевморшляху. Під час війни криголам "Красин" здійснював неодноразове проведення конвоїв з військовим вантажами північним морським шляхом. Найважливішим караваном, який був проведений завдяки криголаму, став конвой PQ-15 - найбільший з усіх конвоїв за час війни. До його складу було включено 26 транспортів.

Після війни «Красін» пройшов капітальний ремонт та модернізацію на верфях НДР. Змінюється його вигляд, тепер він стає схожим на своїх онуків - дизель-електричні криголами післявоєнної споруди. У ролі криголама «Красін» працював до 1970-х. Потім, поступившись місцем більш сучасним кораблям, він продовжував працювати вже як енергоплавбаза арктичних експедицій з розвідки нафти міністерства геології на островах Шпіцбергена та Землі Франца-Йосифа. Наприкінці 1980-х «Красін» було придбано Всесоюзним товариством «Знання» та відправлено до Ленінграда для продовження служби на давно заслуженій та почесній посаді корабля-музею. Наразі місце стоянки криголама - набережна лейтенанта Шмідта, біля Гірського інституту. В даний час є філією Калінінградського Музею Світового океану.

Ходовий місток криголама. Звідси відбувалося управління кораблем під час його численних морських походів.

Машинний телеграф

Головний компас, розташований на ходовому містку

Засоби зв'язку на ходовому містку. Численні телефони доповнюють класичні переговорні трубки

Спускаємось у нижні приміщення, розташовані на нижніх палубах

Штурманська рубка

Тут йде прокладка курсу та вносяться записи до суднового журналу

Радіоприймач...

І більш ранні їхні попередники

За словами екскурсовода, цей цікавий пристрій використовувався для вказівки курсу кораблі та розпису вахт для неграмотних матросів, які не вміли читати

Росія стоїть біля джерел Арктики. На початку 20-го століття зародився вітчизняний криголамний флот, що в наш час є найпотужнішим у світі. Російські кораблі здійснили безліч арктичних походів, пробиваючи дорогу у льодах Північного Льодовитого океану.

Однією з найбільш легендарних машин нашого криголамного флоту є криголам «Красин», що нині перебуває на вічному причалі в Петербурзі. У кораблі організований найцікавіший музей, який зацікавить не лише шанувальників морської тематики, а й простих туристів.

Насамперед, «Красін» цікавий своєю історією. Лінійний криголам був побудований на верфі британського Ньюкасла. Замовником виступив уряд Російської імперії, а в будівництві брали активну участь вітчизняні інженери.

Спочатку судно отримало назву «Святогор». Криголам, який вважався найпотужнішим у світі, був спущений на воду в січні 1917 року, коли царський уряд, який замовив корабель, відживав останні тижні.

На баланс флотилії Російського флоту Північного Льодовитого океану «Святогор» зараховувало вже Тимчасовий уряд. Після Жовтневої революції криголам був переведений до Архангельська. Коли виникли чутки про підхід до міста англійського військового корпусу, більшовики ухвалили рішення про затоплення судна у Північній Двіні.

Втім, це не завадило британцям захопити Архангельськ. Англійці підняли «Святогор» та перевели його на свою норвезьку базу.

У 1921 році наркому зовнішньої торгівлі Леоніду Красіну вдалося домовитися з британцями про викуп «Святогора». Корабель знову був доставлений до Росії. Після смерті Красіна в 1926 році було вирішено назвати криголам його ім'ям.

Однією з найславетніших сторінок "Красіна" став порятунок членів команди дирижабля "Італія" знаменитого мандрівника Умберто Нобіле. Повітряне судно італійця звалилося у льодах Арктики. Здавалося, що люди приречені, але на допомогу їм прийшов російський криголам. «Красін» прийняв із льоду Нобілі та його товаришів і доставив їх до найближчого порту.

У 30-х роках криголам був ключовою ланкою у забезпеченні надійного судноплавства на Балтиці та у Білому морі. Крім того, судно неодноразово брало участь у наукових експедиціях.

У 1934 році «Красін» пробивав дорогу до челюскінців, що потрапили в льодовий полон, у військовий час судно було складовою ланкою знаменитого полярного конвою PQ-15.

Протягом 35 років криголам утримував першість за силою та прохідністю у льодах. Корабель із честю ніс свою північну вахту аж до 1992 року, коли судно було виведено зі складу флоту та передано владі Санкт-Петербурга для організації музею. У цьому ж році «Красину» було надано статус історичної пам'ятки загальнофедерального значення.

У 1996 році завершилася масштабна реконструкція криголаму, і корабель вирушив до місця своєї вічної стоянки біля набережної Лейтенанта Шмідта.

В наш час "Красін" є філією Музею Світового океану. Туристам необхідно враховувати, що вільного відвідування криголаму немає. На корабель пускають групи наповнюваністю від 3 до 15 осіб. Діти до 14 років проходять лише у супроводі дорослих.

Під час екскурсії відвідувачі побачать автентичну обстановку всіх приміщень корабля – офіцерської, капітанської кают, наукової лабораторії, кают-компанії, рубки кермового, капітанського містка. Гості дізнаються багато нового про історію вітчизняного криголамного флоту, арктичні дослідження, рятувальні операції, участь криголамів у ВВВ. Крім того, туристам буде цікаво дізнатися, як живуть моряки-полярники під час тривалих експедицій, чим харчуються, як проводять вільний час.

Окрема екскурсія присвячена вивченню машинного відділення "Красіна". У це приміщення пускають лише осіб, які досягли 14-річного віку та мають на руках ксерокопію паспорта. Туристи побачать у машинному відділенні «серце» криголама – його неймовірно потужний двигун, що дозволяє кораблю зламувати товсту кригу.

Як дістатися:

Санкт-Петербург, Василівський острів, набережна Лейтенанта Шмідта, 23-я лінія

Велика Перемога – це не лише вражаючі стратегічні операції та блискучі паради, це ще й важка щоденна праця мільйонів людей. Одним з незнаменитих трудівників війни, що кували Перемогу, був криголам "Красін", команда якого у військову пору самовіддано брала участь у проведенні північних конвоїв.

На вічній стоянці

Біля набережної Лейтенанта Шмідта в Санкт-Петербурзі на вічній стоянці пришвартований криголам "Красін". З 2004 року він є флагманом історичних судів Калінінградського Музею Світового океану. Спущений на воду в Англії майже століття тому він пережив усі "шторми і бурі" XX століття - Першу світову, Громадянську та Другу світову війну, участь у численних арктичних експедиціях, найвідомішою з яких стало порятунок італійських повітроплавців на чолі з генералом У. Нобіле в 1928 р., нелегкі 1990-ті, коли прославлений криголам-пам'ятник дивом уникнув продажу за кордон. Зараз "молодший брат" легендарного "Єрмака" (першого у світі морського криголама) по праву вважається одним із найнезвичайніших і найпопулярніших петербурзьких музеїв.

"Красін" - один з небагатьох кораблів, що збереглися, і суден - учасників арктичних конвоїв. Незважаючи на те, що після капітального ремонту та модернізації, проведених у 1956 - 1960 рр., його зовнішній вигляд і внутрішнє планування кардинально змінилися, на борту криголама-музею дбайливо зберігають пам'ять про військові події.

"Красін" йде на фронт

Початок війни застав "Красін" на Далекому Сході, куди він перейшов з Балтики в 1934 р., беручи участь в експедиції з порятунку челюскінців. У цей період "Красін" входив до п'ятірки найпотужніших вітчизняних криголамів. З 1940 р. ним командував досвідчений капітан Михайло Гаврилович Марков.

Мобілізація та озброєння криголамів передбачалися у планах командування флоту ще з 1930-х рр. . Було розроблено мобілізаційний проект (індекс 212) і для "Красіна". На криголамні мали встановити три 130-мм гармати, чотири 76,2-мм гармати Лендера і два спарених 12,7-мм кулемета ДШК на крилах верхнього містка1. Але з початком війни стало ясно, що реалізувати проект не вдасться, а криголам спочатку готували зовсім особливу роль.

До жовтня 1941 "Красін" продовжував займатися проведенням суден у льодах. Тяжка обстановка на фронті змусила ухвалити рішення про повернення криголаму в західний сектор Арктики через Атлантику. Ремонт і озброєння "Красина", що планувалися, передбачалося провести в США. При цьому судно планували передати американцям в оренду на 12 місяців з метою можливого використання радянського криголаму для висадки десанту в Гренландії, де розташовувалися німецькі розвідувальні та метеорологічні станції.

У США та Великій Британії

4 листопада 1941 р. "Красин" вийшов з бухти Емма на Чукотці і 14-го, витримавши кілька штормів, прийшов у Сіетл, де стояв рівно місяць. За цей час його оглянули американські інженери. Рішення про оренду було скасовано. 2 грудня капітан М.Г. Марков отримав вказівку від в.о. повпреда СРСР у Вашингтоні А.А. Громико слідувати в Нью-Йорк або Бостон через Панамський канал. Безпосередньо перед відходом капітан був запрошений до британського консула, який вручив йому секретний пакет із зазначенням маршруту.

2 січня 1942 р. "Красін" пройшов Панамський канал. Наступного дня на підставі нових розпоряджень криголам змінив маршрут руху і попрямував до Балтімора, куди прибув 12 січня. Там на "Красині" було проведено поточний ремонт, а також встановлено озброєння (одне 76,2-мм знаряддя, шість 12,7-мм кулеметів та чотири 7,62-мм кулемети). Як вантаж, за рахунок союзних поставок, прийняли на борт три нові знаряддя, 16 кулеметів, 2 тисячі снарядів та 220 тисяч набоїв.

Монтаж озброєння закінчився 4 лютого. Через чотири дні пройшло випробування пристрою протимагнітного захисту, і наступного дня "Красін" прибув до Норфолка, де на борт завантажили боєприпаси. 10 лютого криголам покинув Норфолк і вийшов у напрямку Нью-Йорка. У Делаверській затоці його супроводжували американський підводний човен та дирижабль. 14 лютого "Красін" прийшов до Бостона, звідки наступного дня пішов у Галіфакс, куди прибув 27 лютого.

3 березня у складі конвою з 21 судна (8 березня до нього приєдналося ще одне), він вийшов у напрямку Великої Британії. 15 березня конвой у районі Шотландських островів розділився на дві групи, одна з яких (у складі 7 суден) попрямувала до Глазго, куди прийшла 17 березня.

У Глазго до озброєння додали ще дві 76,2-мм (12-фунтові) гармати. Там же виготовили фундаменти та вежі для нових гармат та гнізда для 20-мм автоматів "Ерлікон". У них тимчасово встановили п'ять великокаліберних кулеметів "Браунінг" та два кулемети "Гочіс".

"Як ми зраділи, побачивши "Красина" у Мурманську!"

У Мурманськ "Красін" попрямував у складі конвою PQ-15, який вийшов з Рейк'явіка 26 квітня 1942 р. у складі 23 транспортів і двох криголамів ("Красін" та "Монткальм"). 2 травня, поблизу меридіана 18 східної довготи, конвой був атакований торпедоносцями супротивника. Внаслідок атак загинули три транспорти. Успішна дія торпедоносців до певної міри пояснюється несподіванкою вперше застосованого по конвою удару. Наступного дня судна атакували п'ять літаків, з яких вогнем кораблів ескорту та транспортів було збито три. Вогонь вдавалося вести насилу через те, що в атаку німецькі льотчики виходили лише на висоті 50 м. Польський підводний човен "Яструб", що відстав від конвою, був прийнятий за ворожий і атакований тральщиком і міноносцем ескорту, а потім затоплений екіпажем.

У своєму донесенні капітан криголама дав наступний опис подій, що відбувалися 3 травня: "У 1.35 на горизонті праворуч крім безперервно курсуючих двох німецьких розвідників з'явилися п'ять важких літаків низько над горизонтом. Літаки заходили строгим строєм у голову конвою і, зайшовши на 45". Головні есмінці розпочали стрілянину, із запізненням відкрив вогонь конвой, стріляти довелося через судна, оскільки торпедоносці йшли на дуже низькій висоті (близько 50 м).

У 1.38 торпедовані три пароплави - всі головні, у тому числі флагман і поперед нас. В цей же час спалахнув у повітрі торпедоносець і впав у воду поряд з торпедованим пароплавом Cape Korso. Через кілька секунд пароплав Cape Korso, з якого ще тривала стрілянина по літаку, що горів на воді, вибухнув і, став вертикально носом вгору, занурився в море. Криголам "Красин", йдучи слідом за пароплавом Jutland, який, будучи торпедований, перегородив нам шлях, відхилився вправо, у бік пароплава Cape Korso, що тільки-но вибухнув, і, пройшовши між ними, пішов далі...

За нашими даними, з п'яти торпедоносців збито три... Флагман Batavon, який отримав легке пошкодження і продовжував триматися на плаву з невеликим дифферентом (нахил корабля в поздовжній площині) на ніс, після зняття з нього екіпажу розстріляли тральщики нашого ескорту.

Караван, вирівнявши лад, слідує далі. Криголам "Красін" йде головним четвертою колоною. Німецькі літаки-розвідники періодично з'являються на горизонті, коригуючи наше просування. Снігові заряди. Склад каравану - 22 пароплави. Склад ескорту – 14 одиниць.

4 травня о 1.00 знову атака супротивника. Через погану видимість неможливо було встановити число ворожих літаків. Стріляли всі судна ескорту з конвою не за видимими літаками, а у напрямках, з яких долинав шум моторів. Це була остання та невдала атака противника”3.

За два дні до приходу до Мурманська судна конвою виявили біля кромки льоду німецький підводний човен. Головний міноносець ескорту відкрив по ній вогонь, а тральщики, що замикали похідний ордер, скинули глибинні бомби.

6 травня 20 транспортів та два криголами прибули до Рівного. Для "Красіна" завершився найскладніший похід через два океани тривалістю 15 309 миль. Крейсер Niger покинув конвой ще 2 травня.

"Якби хтось знав, як ми зраділи, побачивши "Красина" в Мурманську! Ми раділи, що криголам повернувся на Батьківщину, пишалися, що його екіпаж у найважчий і найвідповідальніший годинник не втрачав присутності духу", - писав І.Д. Папанін.

19 червня "Красін" у складі конвою, до якого входили також криголам "Монткальм", есмінець "Куйбишев" та чотири англійські тральщики, вийшов до Архангельська. 21 червня "Красін" прийшов у Сєвєродвінськ, де мало проходити його переобладнання. Надалі "Красін" був ще раз переозброєний. На 15 лютого 1943 р. артилерійське озброєння "Красина" виглядало так: шість американських 76,2-мм гармат; сім 20-мм автоматичних гармат "Ерлікон"; шість 12,5-мм кулеметів "Браунінг"; шість 7,32-мм кулеметів "Кольт"4. До осені 1943 р. "Красін" працював на Півночі. Його основним завданням стало проведення у льодах внутрішніх конвоїв, на судах яких доставлялися різні вантажі та особовий склад полярних станцій Головсевморшляху, які не припиняли свою нелегку роботу і у воєнні роки.

Проти "Адмірала Шеєра"

Торішнього серпня 1942 р. " Красин " і супроводу їм суду мало стали жертвами німецького " кишенькового лінкора " (тип кораблів, які дозволяли Німеччини використовувати в обхід обмежень Версальсько-Вашингтонської системи) " Адмірал Шеер " . У цей період після розгрому конвою PQ-17 рух союзних конвоїв тимчасово припинився. Ця перерва командування Кригсмаріне використовувало для проведення операції під кодовою назвою "Вундерланд" ("Країна чудес"), суть якої полягала в нападі на радянські морські комунікації в Карському морі силами великих надводних кораблів та підводних човнів. Важлива роль у ній відводилася "Адміралу Шеєру", командиру якого наказувалося, діючи на шляхах руху суден між Новою Землею та протокою Вількіцького, нападати на конвої та руйнувати споруди полярних портів. У результаті основними "досягнень" рейдера стало потоплення слабоозброєного криголамного пароплава "Олександр Сибіряков" 25 серпня 1942 і обстріл порту Діксон за два дні пізніше. Після цього операцію було згорнуто.

19 серпня "Красін" вивів з Діксона на схід караван із 8 транспортів. Наказ про це було віддано начальником Головсевморшляху І.Д. Папаніним саме через побоювання атаки порту "Адмірал Шер". 20 серпня на радянських судах, що стояли на північ від острова Кравкова, побачили літак-розвідник з німецького корабля. Пілот не зміг їх роздивитись через густий туман. Наступного дня туман знову врятував їх уже у районі острова Білуха. Літак з'являвся ще кілька разів, але через погодні умови виявити "красинський" конвой так і не зміг, а 25 серпня зазнав серйозної аварії і припинив польоти.

На льодових проводках

Ще одним небезпечним і складним завданням для "Красина" та інших криголамів стало виведення з Карського моря до Білого 42 суден (у тому числі 9 транспортів, які мали перейти на далекий Схід, але не змогли цього зробити через важку льодову обстановку). Крім арктичних льодів ситуацію ускладнювали активні дії противника, незадовільна робота зв'язку та неузгодженість дій керівництва Головсевморшляху та командування Біломорської військової флотилії2. З 6 по 31 жовтня 1942 р. з порту Діксон було відправлено вісім конвоїв. До виходу останнього конвою вся північна частина Карського моря була покрита молодим льодом, товщина якого в районі о. Діксон - о. Білий досягала 20-25 сантиметрів. У зв'язку з появою важкого льодуна захід від пр. Югорський Куля частина транспортів і криголамів довелося виводити з протоки назад на схід у Карське море і проводити їх на захід через ширший пр. Карські Ворота "5. Ще до 30 кораблів і суден криголами вивели з Карського моря до острова Колгуїв з 4 листопада по 3 грудня 1942 р. Від Колгуєва їхній шлях лежав до Двинської затоки 6 грудня "Красін" разом із прославленим льодорізом "Ф. Літке" (у роки війни - СКР-18) привели в Двінську затоку останній конвой6. Операція не обійшлася без втрат (зокрема, підірвався на міні і затонув пароплав "Щорс", отримав пошкодження від вибуху криголам "Мікоян"), але завдання врятувати суду було вирішено, і величезну роль зіграв у цьому саме "Красін".

21 жовтня 1943 р. "Красин", як і ряд інших криголамів, був переданий до складу Тихоокеанського флоту. Прибувши до Владивостока, він завершив своє навколосвітнє плавання, що тривало 885 діб. 16 учасників переходу було відзначено бойовими нагородами. І.Д. Папанін написав після війни у ​​своїх мемуарах: "Перехід "Красина" додав новий яскравий розділ до біографії цього уславленого криголама".

У навігацію 1943-1944 років. (зима - весна) "Красін" спільно з криголамом "Мікоян" працювали в протоці Лаперуза на проведенні суден у Радянську Гавань, бухти Нагаєво та Ваніна. Усього ними було проведено 367 транспортних суден. У 1944 р. "Красін" працював в Охотському морі, беручи участь у порятунку пароплавів "Білорусія", "Манич" та "Міста".

Північний морський шлях зіграв колосальну роль у роки Великої Вітчизняної війниставши найважливішою транспортною магістраллю СРСР Напружена робота протягом багатьох років, природно, далася взнаки стан криголама. Ремонт було проведено двічі – на Дальзаводі у Владивостоці, а потім у США. У вересні 1945 р. "Красін" був роззброєний у Владивостоці. Для криголаму, що перебував у строю вже майже 30 років (що є чималим терміном), як і для всієї країни, почалося мирне життя.

Криголам Красін за історію свого існування врятував величезну кількість людей, він приходив на допомогу саме в той момент, коли здавалося вже все втрачено. Його можна вважати символом і гордістю морського флоту.

Історія створення

В Англії в 1899 був побудований криголам «Маяк» він довгий час служив на благо Росії на території Арктики. Але згодом стало зрозуміло, що одного такого судна недостатньо, щоб упоратися з усією роботою. У 1911 було порушено питання про створення другого однотипного криголаму. Але оскільки це вимагало великого фінансового вкладення, проект одразу не здійснено.

Через кілька років, коли виникла потреба тримати зв'язок з Архангельськом і були потрібні добрі морські судна, про проект згадали. Але і тут ідея втілення проекту була під загрозою, оскільки думки поділилися. Деякі висунули свою ідею, вона полягала у створенні 2х криголамів. Такий проект був значно дешевшим, але провідні фахівці кораблебудування заявили, що судна не зможуть впоратися з товщиною льоду на Білому морі. Із цим повністю був згоден і морський міністр Іван Костянтинович Григорович, саме його останнє словостало вирішальним, й у січні 1916 року проект схвалили.

Контракт на будівництво було укладено з англійською фірмою "Сер Армстронг, Вітворт та Ко". Будівельні роботи криголаму йшли швидкими темпами, і вже 3 серпня був спущений на воду найпотужніший за технологією криголам. Його називали «Святогор» на честь билинного героя, а за деякими даними на честь міста Архангельська. До списку російського військово-морського флоту криголам було зараховано 1 жовтня 1916 року.

Перші випробування

Було вирішено привезти криголам до Архангельська, де він залишиться до кінця днів і служитиме на благо Батьківщини. «Святогор» прибув до пункту призначення, але події пов'язані з громадянською війноюзмінили подальшу долю.

У 1918 році влітку кораблі англійців у велику кількістьпідійшли до Архангельська. Щоб перегородити шлях англійським суднам, було вирішено затопити «Святогор» та криголамний пароплав «Соловей Будимирович» у гирлі Північної Двіни. Але ця ідея провалилася з крахом, криголам посадили на мілину. Англійським військам вдалося увійти на територію міста. І через кілька днів вони підняли криголам з дна річки. З 1920 року криголам «Святогор» ходив під англійським прапором.

Того ж року у льодах Карського моря зазнав аварії криголамний пароплав "Соловей Будимирович". На його борту було понад 85 людей, серед них були жінки, діти - всі вони опинилися на межі загибелі.

Радянський уряд звернувся до Великобританії про здачу криголаму «Святогор» в оренду. Першою рятувальною операцією криголама керував норвежець Отто Свердруп. У червні 1920 року криголам вивів з 4-х місячного льодового полону пароплав. Усіх людей було врятовано, а «Святогор» повернувся до Великобританії.

Нове ім'я

Російський уряд вел активно переговори з Великобританії про повернення криголаму на батьківщину. Великий внесок у розвиток подій зробив міністр зовнішньої торгівлі Леонід Борисович Красін. У 1921 році у серпні місяці криголам повернувся до Росії.

Після смерті Леоніда Борисовича Красіна було вирішено перейменувати судно, і з 1927 року криголам став називатися «Красин».

Порятунок експедиції Умберто Нобіле

Початок ХХ ст. пов'язане з цілим рядом відкриттів. Людство вперше почало користуватися електрикою, з'явилися перші літаки та дирижаблі. У 1928 році експедиція під керівництвом Умберто Нобіле вирушила в політ на Північний полюс на дирижаблі "Італія". Політ чудово стартував і екіпаж через якийсь час приземлився на Алясці. Після підкорення Північного полюса екіпаж вирушив додому. Але 25 травня раптово зв'язок із дирижаблем обірвався. Про те, що все-таки сталося, світ дізнався через 9 днів.

Трохи не долетівши до Шпіцбергена, корабель почав втрачати висоту, стався витік газу, і дирижабль став знижуватися. За лічені секунди сталася катастрофа, яка шокувала весь світ.

Корма дирижабля вдарилася об скелі та розбилася. Декілька людей екіпаж загинули на місці. 9 людей залишилися живими і чекали на допомогу. Протягом 10 днів вони боролися за життя і всі намагалися вийти на зв'язок. Лише через 10 днів - 3 червня 1928 молодий механік Микола Шмідт піймав слабкі сигнали з Центральної Арктики.

Ось таким чином весь світ дізнався про трагедію. Пізніше було виявлено точне місцезнаходження дрейфуючої крижини з зниклої експедиції. Почалася масштабна рятувальна операція. У СРСР за стислі термінибуло сформовано рятувальну експедицію. 1928 року «Красін» перебував на тривалій консервації, але трагічні події змусили керівництво країни переглянути свої плани. За 4 дні 7 годин та 45 хвилин корабель був оснащений усім необхідним для полярного походу. 12 липня криголам був на місці і членів експедиції було врятовано. Це стало тріумфом, і весь світ дізнався про криголам «Красін».

У 1928 році 5 жовтня вже знаменитий на весь світ криголам повернувся до Ленінграда. Все місто вийшло зустрічати своїх героїв, усім членам екіпажу було видано нагороди, а криголам був удостоєний орденом Трудового Червоного Прапора.

Криголам у 40-50х роках

Криголам «Красін» після тріумфальної експедиції з порятунку Умберто Нобіля зробив великий внесок у науку. Було розроблено цілу програму вивчення Півночі. У 1929 році криголам став лідером Карських морських експедицій.

Під час Великої Вітчизняної війни криголам став військовим кораблем. На ньому перевозилися великі вантажі та боєприпаси. Героїчно виявили себе моряки під час конвою PQ-15. Криголам супроводжував караван з 26 суден наступних з Рейк'явіка до Мурманська. Але на шляху на них було скоєно напад, криголам мужньо відбивав усі атаки супротивника з повітря, але на нещастя до Мурманська дійшли лише 22 судна каравану. За весь час війни криголам не раз супроводжував важливі рейси, і тим самим заважав Гітлеру у здійсненні його планів. У деяких джерелах йдеться про те, що Гітлер обіцяв винагородити того, хто затопить криголам «Красин» найвищою нагородою.

Криголам на службі науки

Після Другої світової війни, криголам, не дивлячись на всю свою міць, постраждав. Тому вирішили повністю його переконструювати. Капітальний ремонт тривав з 1955 до 1960 року. А 1972 року 1 квітня було вирішено передати судно Міністерству геології для геологічних робіт на території Півночі. У зв'язку з цим судно частково переобладнали, деякі деталі було замінено, встановлено додаткові джерелаелектроенергії. Криголам «Красин» після всіх змін, перейшов до класу науково-дослідних судів.

Музей

Наприкінці 1980 року криголам «Красин» після довгих років служби було передано Всесоюзному суспільству Знання та відправлено на «вічний причал». Але навіть тут він залишається служити вірою та правдою, але лише як корабль-музей.

Перша музейна виставка була організована у 1995 році. На сьогоднішній день, на території музею проводяться різноманітні виставки та екскурсії. Усі бажаючі зможуть познайомитись ближче з історією знаменитого криголаму. Здебільшого експозиція музею складається із особистих речей екіпажу, документів, фотографій. Також під час екскурсії можна дозволено багато експонатів чіпати руками. Якщо вам пощастить, то можна навіть побачити приведення криголаму. Воно зазвичай мешкає у машинному відділенні.