Переклад на непряму мову французькою. Le discours indirect – непряма мова. Декілька правил введення запитальних фраз

Galina Minina est professeur à l'Université de Moscou. Elle est en mission en France dans le cadre de l´accord de cooperation interuniversitaire. Elle discute des problèmes de la formation avec Françoise Forestier, professeur à l'Université de Franche-Comté.

G. Minina: Françoise, les problèmes de l'enseignement sont discutés dans tous les pays. En Russie, par ejemplo, on se demande s'il faut conserver l'ancien système des examens d'entrée ou passer à un autre système avec un examen unique. Est-ce que les Français son satisfaits de leur système éducatif ?

F. Forestier: Vous demandez si les Français sont satisfaits du système éducatif. Il y a des gens qui sont plus ou moins satisfaits et il y en a d'autres qui exigent des changements. Je peux vous dire brièvement ce que nous avons maintenent. La formation en France comprende trois degrés: l'enseignement primaire, secondaire et supérieur.

G. Minina: Je sais que l'école primaire est obligatoire et dure 5 années de 6 à 11 ans. Toutes les matières - français, mathématiques, histoire, géographie, education physique etc. sont enseignées par le même instituteur. Mais avant l'école primaire il y a aussi l'école maternelle?

F. Forestier: Exactement. Je peux vous dire que l'école maternelle est considérée comme la réussite du système éducatif français. Elle accueille les enfants de 2 à 6 ans. Elle n’est pas obligatoire, mais pratiquement tous les enfants vont à l’école maternelle.

Vous n'avez pas demandé comment était organisé l'enseignement secondaire. Est-ce que cela vous intéresse aussi?

G. Minina: Bien sûr que oui. Vous avez anticipé ma question.

F. Forestier: L'enseignement secondaire comprende deux cycles: le premier cycle (c'est-à-dire le collège) et le second cycle (le lycée).

Tous les enfants sont admis dans le premier cycle. Il dure 4 ans: c'est la 6-me, la 5-me, la 4-me et la 3-me. Le deuxième cycle prépare en trois années au baccalauréat: la seconde, la première et la terminale.

G. Minina: Tiens, vous contez les années à l’enverse: la 6-me est avant la 1-re !

F. Forestier: On cuenta les ans par rapport a la terminale. La terminale s’achève par le passage du baccalauréat.

G. Minina: Oui, c'est ce fameux bac qui conduit vers les études supérieures ! Ceux qui l’obtiennent seront inscrits sans sélection dans les établissements de l’enseignement supérieur.

F. Forestier: Vous avez dit que ceux qui obtenaient le bac seraient inscrits sans selection dans les établissements de l'enseignement supérieur. Ce n'est pas tout à fait vrai. L'enseignement supérieur comprend les universités et les grandes écoles. Tous les candidats peuvent être inscrits dans les universités sans selection. Les grandes écoles - c'est une autre chose. Elles ont toute un système de sélection dont un examen d’entrée et un concours sur dossiers.

G. Minina: Oui, d'Accord. Et comment sont organisées les études universitaires?

F. Forestier: Bon. Elles sont organisées en trois cycles. Le premier cycle prépare en deux ans au DEUG. C'est un diplome qui n'a pas beaucoup de valeur. Le second cycle prépare en un an la licencia et encore une année à la maîtrise. Le troisième cycle comprende deux filières: le DESS, le diplome professionnel, ou le DEA, le diplome qui mene à la recherche. Tous les deux se font en un an. Après l’obtention du DEA on peut préparer la thèse de doctorat du 3 cycle. Cela prends 2 ans minimum.

G. Minina: Est-ce que les étudiants touchent una bourse ?

F. Forestier: Dans les universités, non, si la situation familiar n'est pas difficile. Les étudiants des grandes écoles on une bourse.

G. Minina: Y a-t-il des étudiants étrangers dans vos universités?

F. Forestier: Mais oui, bien sûr. Nous pouvons en avoir à peu près 10 %, dont les étudiants russes.

G. Minina: Et la dernière question: l'enseignement est-il gratuit ou payant?

F. Forestier: Géneralement c'est gratuit.

G. Minina: Merci, Françoise et espérons que la cooperation entre nos universités restera fructueuse !

Словник

formation f тут:освіта (освіта)
dans le cadre (de quelque chose)у рамках (чогось)
cadre m тут:рамки (Межі)
interuniversitaire m, fміжуніверситетський, -а, -а, міжвузівський, -а, -а
Franche-Comté fФранш-Конте (Регіон Франції)
enseignement mнавчання, освіта
conserverзберігати
système mсистема
examen mіспит
examen d’entréeвступний екзамен
examen uniqueєдиний іспит
satisfait m, satisfaite fзадоволений, -а, -е
éducatif m, éducative fосвітній, -а, -е
plus ou moinsбільш-менш
exigerвимагати
changement mзміна
brièvementкоротко
comprendre тут:включати в себе
degré mСходинка (У різних значеннях)
enseignement primaire mпочаткову освіту
primaire m, fпочатковий, -а, -е
enseignement secondaire mСередня освіта
secondaire m, fдругорядний, -а, -ое
s’acheverзакінчуватися
passage mперехід
bac m (скорочене baccalauréat) підсумковий іспит у середній школі на ступінь бакалавра
отриматиотримувати
inscrit m, inscrite fзаписаний, -а, -ое
selection fвідбір
établissement mзаклад, установа
tout à faitцілковито
candidat mкандидат
c'est une autre choseце інша справа (це змінює становище)
concours mконкурс
concours sur dossiersконкурс документів
dossier mдосьє, документи
diplôme mдиплом
le DEUG(diplôme d’études universitaires générales) перший університетський диплом (що не має великої цінності на ринку праці)
général m, générale fзагальний, -а, -її (Спільний, -ая, -ое з іншими, що стосується, -аяся, -її всіх)
valeur fцінність
licenci fдругий університетський диплом
maîtrise fтретій університетський диплом

filière fнапрямок
le DESS(diplôme d’études supérieures spécialisées) диплом про поглиблену вищу спеціальну освіту
enseignement supérieur m вища освіта
études supérieures f pl тут:вища освіта
supérieur m, supérieure fвищий, -а, -її
école fшкола
école primaireпочаткова школа
obligatoire m, fобов'язковий, -а, -е
matière fшкільний предмет
mathématiques f plматематика (Зверніть увагу на те, що фр. Слово - у множ. числі)
histoire fісторія
géographie fгеографія
enseignerвикладати
instituteur mвчитель початкової школи
école maternelle f дитячий садок (буквальноматеринська школа)
pratiquementпрактично
organiserорганізовувати
anticiperвипереджати
cycle mцикл
lycée mліцей
admettreприймати
baccalauréat mпідсумковий іспит у середній школі на ступінь бакалавра
classe fклас
terminale fостанній, заключний клас у ліцеї
compterрахувати
à l’enverseу зворотному порядку, задом наперед; навпаки, навиворіт
par rapport à...по відношенню до...
spécialisé m, spécialisée fспеціалізований, -а,-е
professionnel m, professionnelle fпрофесійний, -а, -е
le DEA(diplôme d’études approfondies) диплом про поглиблену вищу освіту
approfondi m, approfondie fпоглиблений, -а, -е
thèse fдисертація
obtention fотримання
thèse (f) de doctorat du 3-me cycleКандидатська дисертація
minimum m мінімум
toucher une bourseотримувати стипендію
tocherчіпати, торкатися
bourse fгаманець; тут:стипендія
étranger m, étrangère fіноземна, -а, -а
payant m, payante fплатна, -а, -а
genéralementзазвичай

Вправа №1. Прочитайте та переведіть діалог. Виберіть твердження, що відповідають його змісту, та позначте C'est juste(поставивши галочку) або C'est faux:

1. Les problèmes de l’enseignement préoccupent uniquement les Français.

2. Tous les Français exigent des changements du système éducatifs.

3. L'enseignement primaire est obligatoire.

4. Pratiquement tous les enfants vont a l'école maternelle parce qu'elle est obligatoire.

5. L'enseignement secondaire comprend le collège et le lycée.

6. A la terminale on passe le baccalauréat.

7. Cet examen donne le droit de s'inscrire sans séléction dans les universités et les grandes écoles.

8. Pendant les études universitaires on peut préparer trois diplômes.

9. La licenci et la maîtrise on plus de valeur.

10. Les étudiants des universités touchent une bourse.

11. La cinquième partie des étudiants sont des étrangers.

12. Parmi eux il y a des Russes.

13. Il n'y pas des Allemands dans les universités françaices.

Вправа №2. Прослухайте кілька разів запис діалогу та заповніть перепустки в реченнях, згадуючи прослухане:

1. Les problèmes de l’enseignement dans tous les pays.
2. En Russie, par ejemplo, on se demande il faut conserver l'ancien système des examens d'entrée ou passer à un système avec un examen unique.
3. Vous demandez les Français sont satisfaits du système éducatif.
4. Je peux vous dire brièvement nous avons maintenent.
5. La formation en France comprend trois degrés:
6. Je sais l'école primaire est obligatoire et dure 5 années de 6 à 11 ans.
7. Toutes les matières - français, mathématique, histoire, géographie, education physique etc. par le même instituteur.
8. Je peux vous dire l'école maternelle comme la réussite du système éducatif français.

9. Vous n'avez pas demandé était organisé l’enseignement secondaire.
10. L'enseignement secondaire deux cycles: le premier cycle (c'est-à-dire le collège) et le second cycle (le lycée).
11. Tous les enfants dans le premier cycle.
12. Le deuxième cycle prépare en trois ans au : la seconde, la première et la terminale
13. La terminale par le passage du baccalauréat.
14. Vous avez dit que ceux qui le bac sans sélection dans les établissements de l’enseignement supérieur. Ce n'est pas tout à fait vrai.
15. Les grandes écoles ont toute un système de sélection un examen d’entrée et un concours.
16. Et comment les études universitaires? Elles sont organisées .

Граматика

Пряме і непряме мовлення

Пряма мова- це передача чужої мови, що зберігає її зміст та форму, наприклад:

Пряму мовлення можна перетворити на непряму. Непряма мова- це чужа мова, передана у формі придаткового речення, наприклад:

Жан мені каже,	що він хоче мене бачити.
Jean me dit	qu'il veut me voir.
	|
	непряма мова

Коли оповідальна пропозиція перетворюється з прямої мови на непряму, використовується союз que(що), перед голосними виступає у вигляді qu’.

Не забувайте про те, що в непрямій промові необхідно дотримуватись узгодження часів, про які ви вже знаєте (див. урок 28). Прослідкуйте за погодженням часів у таких прикладах:

Пропозиції з прямою мовою

Jean m'a dit: «Je veux te voir. »
(Жан мені сказав: "Я хочу тебе бачити".)

Jean m’a dit qu’il voulait me voir.
(Жан мені сказав, що хоче мене бачити.)

Jean m'a dit: Je ne t'ai pas vu hier. »
(Жан мені сказав: "Я тебе вчора не бачив".)

Jean m’a dit qu’il ne m’ avait pas vu la veille.
(Жан мені сказав, що (напередодні) мене не бачив.)

Jean m'a dit: Je te verrai demain. »
(Жан мені сказав: "Я тебе побачу завтра".)

Jean m’a dit qu’il me verrait le lendemain.
(Жан мені сказав, що побачить мене наступного дня.)

Якщо спонукальна пропозиція, Т. е. пропозиція, що виражає прохання або наказ, перетворюється з прямої мови в непряму, то замість дієслова у наказовому способі вживається конструкція de + невизначена форма дієслова. Наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямою мовою

Jean me dit: Viens chez moi ! »
(Жан мені каже: «Приходь до мене!»)

Jean me dit de venir chez lui.
(Жан мені каже прийти до нього.)

Якщо дієслово в спонукальній пропозиції виступає в негативній формі наказового способу, то в непрямій мові замість цієї форми вживається конструкція de ne pas + невизначена форма дієслова. Наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямою мовою

Jean me dit: «Ne me parle pas de cela! »
(Жан мені велить: «Не кажи мені про це!»)

Jean me dit de ne pas lui parler de cela.
(Жан мені велить не говорити йому про це.)

Вправа №3. Випишіть у речення, що містять непряме мовлення.

Непряме питання

Непряме питання є різновидом непрямої мови.

Якщо у прямій мові міститься питання до всієї пропозиції(він може бути побудований за допомогою обороту est-ce que, зворотного порядку слів або просто інтонації), то в непрямій мові вживається союз si, який російською мовою перекладається спілкою чи. Наприклад:

Зверніть увагу на таке. Союз siЯк ви вже знаєте, може виступати в значенні якщо, і в цьому випадку після siне можна вживати жодного з майбутніх часів дієслова (див. урок 24). Однак якщо siвисловлює значення чиу непрямому питанні, то після цього союзу можливі форми майбутнього часу дієслова. Порівняйте:

Si je viens chez lui, nous prendrons le déjeuner. - Якщоя прийду до нього, ми пообідаємо.

Jean me demande si je viendrai chez lui. (майбутній простий час) - Жан мене запитує, прийду чия до нього.

Якщо у прямій мові питання до підлягає, вираженому одухотвореним іменником, задається за допомогою займенника qui(хто) або обороту qui est-ce qui(хто), то в непрямій мові використовується займенник qui, наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Jean me demande: « Qui vient avec moi? »
(Жан мене запитує: « Хтойде зі мною?»)

Jean me demande qui vient avec lui.
(Жан мене питає, хтойде з ним.)

Jean me demande: « Qui est-ce qui vient avec moi? »
(Жан мене запитує: « Хтойде зі мною?»)

Jean me demande qui vient avec lui.
(Жан мене питає, хтойде з ним.)

Якщо у прямій мові питання до підлеглого, вираженого неживим іменником, заданий за допомогою обороту qu’est-ce qui ce qui(що). Наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямим питанням

Jean me demande: « Qu'est-ce qui est arrivé dans cette ville? »
(Жан мене запитує: « Щотрапилося у цьому місті?»)

Jean me demande ce qui est arrivé dans cette ville.
(Жан мене питає, щотрапилося у цьому місті.)

Якщо у прямій мові питання до прямого доповнення, вираженого одухотвореним іменником, заданий за допомогою обороту qui est-ce que(кого), то у непрямій промові цей оборот заміняться на qui(кого), наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямим питанням

Jean me demande: « Qui est-ce que vous cherchez? »
(Жан мене запитує: « Когови шукаєте?")

Jean me demande qui je cherche.
(Жан мене питає, когоя шукаю.)

Якщо у прямій мові питання до прямого доповнення, вираженого неживим іменником, заданий за допомогою обороту qu’est-ce que(що), то в непрямій мові цей оборот замінюється на ce que(що наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямим питанням

Jean me demande: Qu'est-ce que tu lis? »
(Жан мене запитує: « Щоти читаєш?")

Jean me demande ce que je lis.
(Жан мене питає, щоя читаю.)

Якщо у прямій мові питання до обставинмістить такі запитальні слова, як quand(коли), pourquoi(чому), où(Де) та ін., то в непрямій мові вони зберігаються. Не забувайте, що у непрямій промові відновлюється прямий порядок слів. Наприклад:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямим питанням

Jean me demande: « Où vas-tu? »
(Жан запитує мене: « Кудити йдеш?")

Jean me demande où je vais.
(Жан запитує мене, кудия йду.)

Jean me demande: « Pourquoi est-ce que tu es là? »
(Жан запитує мене: « Чомути тут?")

Jean me demande pourquoi je suis là.
(Жан запитує мене, чомуя тут.)

Jean me demande: «Tu arrives quand ? »
(Жан запитує мене: « Колити приїжджаєш?

Jean me demande quand j'arrive.
(Жан запитує мене, колия приїджаю.)

Не забувайте про погодження часіву французькому непрямому питанні. Порівняйте:

Пропозиції з прямою мовою

Пропозиції з непрямим питанням

Jean m'a demandé: «Viens-tu avec moi? »
(Жан мене запитав: Ти йдеш зі мною?)

Jean m’a demandé si je venais avec lui.
(Жан мене спитав, чи я йду з ним.)

Jean m'a demandé: “Qu'est-ce qui est arrivé à Marie? »
(Жан мене запитав: Що відбувається з Марі?)

Jean m’a demandé ce qui était arrivéà Marie.
(Жан мене спитав, що сталося з Марі.)

Jean m'a demandé: «Qui est-ce que vous verrez demain? »
(Жан мене запитав: "Кого ви побачите завтра?")

Jean m’a demandé qui je verrais le lendemain.
(Жан мене спитав, кого я побачу наступного дня.)

Вправа №4. Перетворіть речення, відновивши пряме мовлення.

Вправа №5. Перетворіть пряму мову на непряму

Пасивна форма дієслова

Пасивна форма дієслова вживається у конструкціях, що позначають, що дія спрямовано об'єкт, виражений підлягає. Розглянемо приклади.

Візьмемо пропозицію, до якої немає пасивної форми дієслова:

La gouvernante élève cet enfant. - Гувернантка виховує цю дитину.

Що підлягає тут - la gouvernante(гувернантка): Хтовиховує цю дитину? - Гувернантка. Дія спрямована на об'єкт, виражений словом enfant(Дитина): Гувернантка виховує кого? - дитини. Enfantв даному випадку є прямим доповненням, тобто словом, що вживається без прийменника і позначає об'єкт дії.

Тепер перебудуємо цю пропозицію так, щоб enfantстало підлягаючим:

Cet enfant est élevé par la gouvernante. - Ця дитина виховуєтьсягувернанткою.

Ви бачите, що в новій пропозиції та підлягає нове: Хтовиховується гувернанткою? - Дитина. Ви також бачите, що і дієслово у цій пропозиції видозмінилося: він виступає у пасивній формі - est élevé(Виховується).

Отже, запам'ятайте, що пасивна форма дієслова утворюється за наступною моделлю: необхідна форма особи, числа та часу дієслова être + необхідна форма роду та числа причастя минулого часу. Наприклад:

Pierre fait ce travail.
(П'єр виконує цю роботу.)

-› Ce travail est fait par Pierre.
(Робота виконується П'єром.)

Pierre fait ces travaux.
(П'єр виконує ці роботи.)

-› Ces travaux sont fait s par Pierre
(Ці роботи виконуються П'єром.)

Pierre a fait cette commission.
(П'єр виконав це доручення.)

-› Cette commission a été fait e par Pierre.
(Це доручення виконано П'єром.)

Pierre a fait ces commissions.
(П'єр виконав ці доручення.)

-› Ces commissions ont été fait es par Pierre.
(Ці доручення виконані П'єром.)

З цих прикладів видно, що якщо дієслово набуває пасивної форми, то пропозиція перебудовується, а саме:

Пряме доповнення стає підлеглим;

Іменник, що означає виробника дії, виступає з прийменником, і найчастіше це прийменник par.

Зауважте також, що при переході дієслова в пасивну форму ненаголошений особистий займенник, що виконував роль підлягає, набуває прийменник і стає ударним, наприклад:

Il fait les traductions.
(Він робить переклади.)

-› Les traductions sont faites par lui.
(Переклади робляться ним.)

Якщо пасивну форму переходить дієслово, що вживається при займеннику-підлягає on(про цей займенник йшлося в уроці 19), то в перебудованому реченні on"зникає", йому нічого не відповідає. Порівняйте:

On a construit cette maison il у a deux ans.
(Цей будинок збудували два роки тому.)

-› Cette maison a été construite il y a deux ans.
(Цей будинок був збудований два роки тому.)

І ще одна мовна тонкість. Як вже було сказано, при пасивній формі дієслова іменник, що означає виробника дії, найчастіше виступає з приводом par. Є, однак, кілька дієслів, які вимагають у цьому випадку прийменника de. Запам'ятайте деякі з них: aimer(кохати), respecter(поважати), détester(ненавидіти), entourer(Оточувати), charger(навантажувати), suivre(дотримуватися), accompagner(Супроводжувати).

Вправа №6. Перебудуйте речення, вживши пасивну форму дієслова.

Приклад:

Pierre a envoyé la lettre. - La lettre a été envoyée par Pierre.

1. Deux architectes ont construit cette maison.
   
2. On modifiera l'ancien système éducatif.
   
3. On a inscrit Paul à l'Université de Grenoble.
   
4. Tout le monde почуй le directeur de cette école.
   
5. A l’école primaire le même instituteur enseigne toutes les matières.
   
6. On considère l’école maternelle comme la réussite du système éducatif français.
   

Вправа №7. Перевіримо, як ви засвоїли лексику та граматику цього уроку. Перекладіть:

Пряма та непряма мова - це способи відтворення та передачі висловлювання.

Пряма мова без змін відтворює слова того, хто говорить, як правило, що супроводжуються словами автора:

Je suis ton ami, dit-il. Я – твій друг, – сказав він.

Непряма мова передає зміст висловлювання іншої особи. Перетворення прямої мови на непряму виливається в складнопідрядну пропозицію, яка з'єднується з головним союзом що. Слова автора стають головною пропозицією. Залежно від змісту також відбуваються зміни форм особистих займенників та присвійних прикметників. Використовуючи непряме мовлення, необхідно дотримуватись загальних правилузгодження часів.

Il me dit: "J"ai vu ta soeur". Він мені каже: "Я бачив твою

Він мені каже, що бачив мою.

Він мені сказав: "Ти не зрозумів цього

cette regle». Він мені сказав, що я не зрозумів cette regle. цього правила.

При відтворенні непрямою промовою спонукальних пропозицій наказовий спосіб дієслова прямої мови замінюється інфінітивом або дієсловом у формі умовного способу:

Nous lui avons crie: "Attends-nous!" Ми йому крикнули: "Почекай нас!" Ми йому крикнули, щоб він нас

зачекав.

Відтворені непрямою промовою запитання називаються непрямими питаннями. Порядок слів у цих реченнях прямий. Вживання часів – за загальними правилами узгодження часів. Перетворюючи запитальні пропозиції на непряме мовлення, необхідно дотримуватися наступних правил:

1) загальне питання замінюється підрядною пропозицією, яка з'єднується з головним за допомогою союзу si.

Il m'a demande: «Pars-tu ce soir?» Він запитав мене: "Ти їдеш

сьогодні ввечері? ".

Він запитав мене, чи їду я

сьогодні ввечері.

2) при перетворенні спеціальних питань на непряму мову запитальні слова (займенники, причастя) стають союзними словами:

Il lui a demande: "Qui a dit cela?" Він у нього спитав: "Хто це

Він у нього запитав, хто це сказав

Elle lui a demande: "Quand pars-tu?" Вона в неї спитала: "Коли ти

їдеш?"

Elle lui a demande quand elle partait

3) якщо пряме питання починається з питального займенника que, питальних оборотів qu'est-ce que; qu"est-ce qui, то в підрядному реченні використовуються обороти ce que; ce qui.

Il m'a demande: «Que fais-tu?» Він мене запитав: "Що ти

"Qu"est-ce que tu fais?" робиш?

Він мене запитав, що я робив

Il m'a demande: «Qu'est-ce qui est Він запитав мене:

arrive?» Він запитав мене, хто приїхав.

4) інверсія в підрядному реченні можлива, якщо підлягає іменником.

Lucie a demande: "Que lit Pierre?" Люсі спитала: "Що читає

Lucie a demande ce que lisait Pierre Люсі запитала (про те), що

читає П'єр.

Непряма мова є складна пропозиція, У якому підрядне речення відтворює пряму мову, а головне включає дієслово говоріння.

Види пропозицій у непрямій мові:

1. Les phrases déclaratives (ствердні речення)

Pierre dit à Marie: "Je te prête mes clés". →Pierre dit à Marie qu'il lui prête ses clés. П'єр каже Марі: «Я дам тобі мої ключі». - П'єр каже Марі, що дасть їй свої ключі.

2. Les phrases impératives (наказові пропозиції)

Дієслово з прямої мови в таких фразах трансформується в невизначену форму, перед якою ставиться прийменник de.Якщо дієслово стоїть у негативній формі, то обидві негативні частки ( ne pas) ставляться перед інфінітивом після прийменника de:

La mère dità son enfant:«Dis-moila vérité!» →La mère dit à son enfant de lui dire la vérité. -Мати каже своїй дитині: "Скажи мені правду!" - Мати каже своїй дитині, щоб вона сказала правду.

3. Les phrases interrogatives (непряме питання)

Питання з прямої мови трансформується у непряму:

Lucie: Quelle heure est-il? → Lucie demande quelle heure il est.Люсі: Скільки часу? - Люсі питає, скільки часу?

У непрямому питанні дотримується прямий порядок слів, тобто. підлягає передує присудку.

У непрямому питанні запитальні займенники, прикметники та прислівники залишаються такими ж, як і в прямій мові, за такими винятками:

Пряма мова	Непряма мова
Qui est-ce qui (хто)	qui	Qui est-ce Qui crie? - Je veux savoir qui crie. Хто кричить? – Я хочу знати, хто кричить.
Qui est-ce que (кого)		Qui est-ce que tu vois? - Je veux savoir qui tu vois. Кого ти бачиш? – Я хочу знати, кого ти бачиш.
Qu'est-ce qui (що)		Qu'est-ce qui te fait plaisir? - Je vox savoir ce qui te fait plaisir. - Що тобі приносить задоволення? - Я хочу знати, що тобі приносить задоволення.
Qu'est-ce que (що)		Qu'est-ce que tu fais? - Je veux savoir ce que tu fais. - Що ти робиш? – Я хочу знати, що ти робиш.
		Que fais-tu? - Je veux savoir ce que tu fais. - Що ти робиш? – Я хочу знати, що ти робиш.
		Est-ce que tu viens? - Je vox savoir si tu viens. - Ти прийдеш? - Я хочу знати, чи прийдеш ти.
Загальне питання без запитань		Viens-tu? - Je vox savoir si tu viens. - Ти прийдеш? - Я хочу знати, чи прийдеш ти.

При перекладі речень з прямої мови на непряму необхідно пам'ятати 3 правила:

1. У деяких випадках змінюється особа займенників та прикметників!

Наприклад, "я" на "він", "мій" на "його" і т.д.

2. Для непрямої мови характерна зміна часів у підрядному реченні (погодження часів), якщо дієслово головної речення стоїть у минулому часі!

Таблиця переведення часів

Пряма мова	Непряма мова

3. Змінюються тимчасові та локальні індикатори при перекладі прямої мови на непряму!

	Зміни під час перекладу на непряме мовлення
aujourd’hui	ce jour-là	сьогодні – цього дня
her	la veille	вчора – напередодні
avant-hier	l'avant-veille	позавчора – два дні тому
demain	le lendemain	завтра – наступного дня
après-demain	le surlendemain	післязавтра – за два дні
lundi prochain	le lundi suivant	наступного понеділка
cette semaine	cette semaine-là	цього тижня – того тижня
la semaine (l'année) dernière	la semaine (l'année) précédente (d'avant)	минулого тижня (торік)
le mois dernier	le mois précédent (d'avant)	минулого місяця
la semaine (l'année) prochaine	la semaine (l'année) suivante (d'après)	наступного тижня (наступного року)
le mois prochain	le mois suivant (d'après)	в наступного місяця
maintenant	à ce moment	зараз – у той момент
il y a 5 ans	5 ans plus tôt	5 років тому
dans deux jours (ans)	deux jours (ans) plus tard	через два дні
autrefois, jadis	auparavant	раніше
jusqu’ici	jusque là	досі – доти
dernièrement, récemment	peu avant	нещодавно
prochainement, sous peu	peu après, quelques temps après	скоро

Дієслова говоріння:

¤ – дієслова 3 гр.

admettre ¤	допускати
affirmer	стверджувати
ajouter	додати додати
déclarer	оголосити
dire ¤	сказати
dire ¤ à qn	сказати кому-л.
expliquer	пояснити
insister	наполягати
mentionner	згадувати заперечувати
promettre ¤	обіцяти
proposer	пропонувати розповісти
reconnaître ¤	визнавати
remarquer	помітити

Як ви зрозуміли з назви, шановні читачі, сьогодні у нас на порядку денному пряма та непряма мова у французькій мові. Як і в російській мові, французька непряма мова (le discours indirect) має свої граматичні нюанси, на які варто звернути увагу та завчити їх для того, щоб надалі будувати правильні пропозиції та розвивати грамотну французьку мову.

Що стосується прямої мови (le discours direct) у французькій мові, то вона будується за тією ж схемою, що і в російській мові: двокрапка після слів автора, відкриваються лапки, сама пропозиція, лапки закриваються. Наприклад:

• Jean a dit: "Je suis occupé aujourd'hui". - Жансказав: «Ясьогоднізайнятий».
• Hélène a exclamé: «Quelle bonne idée! ». - Еленвигукнула: «Якагарнаідея!»
• Nous lui avons répondu: «Tu dois le faire toi-mê me». – Мийомувідповіли: «Типовиненсамцезробити».

Як бачите, друзі, нічого складного. Але сьогодні ми звернемо пильну увагу на непряму мову у французькій мові, те, які допоміжні слова використовуються при ній, як перетворити пропозицію та багато іншого.

Непряма мова у різних типах речень

Перше, що потрібно знати: непряма мова – це складне речення, у якому підрядне речення відтворює пряме мовлення, а головне речення включає дієслово говоріння. Тепер пройдемося за кожним типом пропозицій.

Ствердна пропозиція (la phrase déclarative) переводить пряму промову автора у непряму мову. При цьому підрядне речення приєднується до головного за допомогою союзу que. Наприклад:

• Pierre dit: "Je veux voir mon fils". – Pierre dit qu'il veut voir son fils. - П'єркаже: «Яхочубачитимогосина». - П'єркаже, щовінхочебачитисвогосина.
• Michel a dit: «On peut aller au théâ tre ce soir». – Michel dit qu'on peut aller au théâtre ce soir». - Мішельсказав: "Можна, можливопітивтеатрсьогодніувечері». - Мішельсказав, щосьогодніувечеріможна, можливопітивтеатр.
• Nous avons supposé: "Elle peut venir aujourd'hui". – Nous avons supposé qu'il pouvait venir ce jour-là. – Миприпустили: «Вонаможеприйтисьогодні». – Миприпустили, щовонамоглаприйтивцейдень.
• Catherine dit: "Je veux discuter ce problème avec mes parents". – Catherine dit qu'elle veut discuter ce problème avec ses parents. - Катрінкаже: «Яхочуобговоритицюпроблемузмоїмибатьками. - Катрінкаже, щовонахочеобговоритицюпроблемузісвоїмибатьками.
• Ma mère dit: "Je t'aime". Mamèreditqu’ellem’aime. - Моя мама каже: "Я тебе люблю". – Моя мама каже, що кохає мене.

У наказовому реченні (la phrase impérative) дієслово у наказовому способі з прямої мови перетворюється на невизначену форму (інфінітив), перед якою з'являється прийменник de. Якщо дієслово стоїть у негативній формі, то негативні частки ne і pas ставляться перед інфінітивом дієслова після прийменника de. Наприклад:

• Jean-Pierre m'a prié: «Aide-moi! ». - Jean-Pierre m'a prié de l'aider. - Жан-П'єрпопросивмене: «Допоможимені!» - Жан-П'єрпопросивменейомудопомогти.
• Cristine dit: "Dis-moi toute la vérité". – Cristine dit de lui dire toute la vérité. - Христинакаже: «Скажименівсюправду». - Христинакажесказатиїйвсюправду.
• Nous avons prié Patrice: "Raconte-nous cette histoire en détailes". – Nous avons prié Patrice de nous raconter cette histoire en details. – МипопросилиПатріса: «Розкажинамцюісторіювдеталях». – МипопросилиПатрісарозповістинамцюісторіювдеталях.
• Juliette a ordonné: «Ouvre la porte! ». – Juliette a ordonné d'ouvrir la porte. - Жюльєттнаказала: «Відкрийдвері!» - Жюльєттнаказалавідкритидвері.
• Henri m’a dit: « Tais-toi! ». – Henri m'a dit de me taire. - Анрісказавмені: «Замовкни!» - Анрісказавменізамовкнути.
• André dit: "Ne me taquine pas". – André dit de ne pas le taquiner. – Андрекаже: «Недражнюймене». – Андрекаженедражнюватийого.
• Pierre m'a prié: "Ne faites pas cela". – Pierre m'a prié de ne pas faire cela. - П'єрпопросивмене: «Неробітьцього». - П'єрпопросивменецьогонеробити.

Приклади переходу прямої мови у непряму

У питальній пропозиції (la phrase intérrogative) питання з прямої мови перетворюється на непряму. У непрямому питанні зазвичай дотримується прямий порядок слів, тобто спочатку йде підмет, за ним - присудок.

• Lucile demande: Quelle heure est-il? - Lucile demande quelle heure il est. - Люсільзапитує: "Котрийгодина?» - Люсільзапитує, Котрийгодина.
• George dit: «Où vas-tu? » – George me demande où je vais. - Жоржкаже: «Кудитийдеш?» - Жоржзапитуєменекудияйду.
• Lilie dit: Qu'est-ce que vous voulez? - Lilie nous demande ce que nous voulons. - Лілікаже: «Щовихочете?» - Лілінасзапитує, чогомихочемо.
• Marie demande: «Veux-tu du café? » – Marie demande si jè veux du café. - Марізапитує: «Тихочешкава?» - Марізапитує, хочучиякава.
• Je demande: "Est-ce que Marie arrive demain?" »- Je demande si Marie arrive demain. - Япитаю: «Маріприїжджаєзавтра?» - Япитаю, приїжджаєчиМарізавтра.

Займенники, запитальні прикметники, і прислівники залишаються такими ж у непрямому питанні. Але є деякі винятки. Зверніть увагу на таблицю переходу запитальних слів:

Пряма мова	Непряма мова	Приклади
Qui est-ce qui	qui	Qui est-ce Qui chante? - Je demande qui chante. Хто співає? – Я питаю, хто співає.
Qui est-ce que	qui	Qui est-ce que tu entends? - Je demande qui tu entends. Кого ти чуєш? – Я питаю, кого ти чуєш.
Qu'est-ce qui	ce qui	Qu'est-ce qui te fait te réjouir? - Je demande ce qui te fait te réjouir. - Що тобі приносить радість? – Я питаю, що тобі приносить радість.
Qu'est-ce que	ce que	Qu'est-ce que tu dessine? - Je demande ce que tu dessine. - Що ти малюєш? – Я питаю, що ти малюєш.
Que	ce que	Que dessines-tu? - Je demande ce que tu dessine. - Що ти малюєш? – Я питаю, що ти малюєш.
Est-ce que	si	Est-ce que tu dors? - Je demande si tu dors. - Ти спиш? - Я питаю, чи спиш ти.
Загальне питання без запитань	si	Viendras-tu? - Je demande si tu viendras. - Ти прийдеш? - Я питаю, чи прийдеш ти.

Це потрібно запам'ятати!

Отже, це були основні правила побудови непрямої мови. Тепер, шановні читачі, перейдемо до деяких важливих деталей, які потрібно завчити або запам'ятати, щоб правильно переробляти речення з прямої мови на непряму.

У непрямій промові у деяких випадках змінюється особа прикметників та займенників. Наприклад, "я" змінюється на "він"; "мій" на "його".

Непрямої мови властива зміна часів у підрядному реченні (це узгодження часів), у тому випадку, якщо дієслово головної пропозиції стоїть у минулому часі. Перед вами перелік часів:

• Présent→ imparfait
• Imparfait→ imparfait
• Passé composé → plus que parfait
• Plus que parfait→ plus que parfait
• Futur simple→ futur dans le passé
• Futur antérieur→ futur antérieur dans le passé
• Conditionnel présent→ conditionnel présent
• Conditionnel passé→ conditionnel passé
• Subjonctif présent→ subjonctif présent

Пряма і непряма мова в теперішньому та минулому часі

А тепер перехід тимчасових та локальних індикаторів із прямої мови на непряму:

• Aujourd’hui (сьогодні)→ ce jour-là (цього дня)
• Hier (вчора)→ la veille (напередодні)
• Avant-hier (позавчора)→ l'avant-veille (два дні тому)
• Demain (завтра)→ le lendemain (наступного дня)
• Après-demain (післязавтра)→ le surlendemain (через два дні)
• Lundi prochain→ le lundi suivant (наступного понеділка)
• Cette semaine (цього тижня)→ cette semaine-là (на цьому тижні)
• La semaine dernière→ la semaine précédente (минулого тижня)
• Le mois dernier→ le mois précédent (минулого місяця)
• La semaine prochaine→ la semaine suivante (наступного тижня)
• Le mois prochain→ le mois suivant (наступного місяця)
• Maintenant (зараз)→ à ce moment (на той момент)
• Il y a trois ans→ trois ans plus tôt (три роки тому)
• Dans deux jours (ans) → deux jours (ans) plus tard (через два дні (роки))
• Jadis, autrefois→ auparavant (раніше)
• Jusqu’ici (досі)→ jusque là (досі)
• Récemment, dernièrement→ peu avant (нещодавно)
• Sous peu, prochainement→ quelques temps après, peu après (скоро)

Друзі, хочемо звернути вашу увагу на деякі дієслова, які допомагають побудувати речення у прямій та непрямій мові.

Отже, дієслова говоріння:

• Admettre – допускати
• Ajouter – додавати, додавати
• Affirmer – стверджувати
• Confirmer – підтверджувати
• Compléter – доповнювати
• Declarer – оголошувати
• Dire – говорити, сказати
• Parler – говорити
• Expliquer – пояснювати
• Mentionner – згадувати
• Insister – наполягати
• Promettre – обіцяти
• Nier – заперечувати
• Raconter – розповідати
• Proposer – пропонувати
• Reconnaître – визнавати
• Remarquer – відзначати
• Répondre – відповідати
• Prévenir – попереджати
• Signaler – попереджати
• Suggérer – пропонувати, спонукати

Дієслова, які запроваджують питання:

• Demander – запитувати
• Se demander – запитувати себе
• Se renseigner – дізнаватися
• Vouloir savoir – хотіти знати

Дієслова, які висловлюють наказ, прохання, пораду тощо:

• Avertir – попереджати
• Conseiller – радити
• Demander – просити, вимагати
• Donner l’ordre de – віддавати наказ
• Encourager – підбадьорювати
• Inciter à – спонукати
• Inviter – запрошувати
• Interdire – забороняти
• Ordonner – наказувати
• Supplier – благати
• Prier – просити

Деякі інші дієслова, які вживаються під час перекладу на непряму мову:

• Espérer – сподіватися
• Penser – думати
• S’excuser – вибачатися
• Souhaiter – побажати

Ось і все, друзі, тепер вам знайоме французьке непряме мовлення. Бажаємо вам удачі!

Непряма мова є складною пропозицією, в якій головна пропозиція включає дієслово говоріння, а підрядне — відтворює пряму мову.

Види пропозицій у непрямій мові:

• Стверджувальне речення. Перекладає пряму промову автора на непряму. Додаткова пропозиція у цьому випадку приєднується за допомогою союзу que (що):

Pierre dit à Marie: "Je te prête mes clés". → Pierre dit à Marie qu 'il lui prête ses clés. П'єр каже Марі: «Я дам тобі мої ключі». — П'єр каже Марі, що дасть їй свої ключі.

• Наказова пропозиція. У таких фразах дієслово у наказовому способі з прямої мови трансформується в невизначену форму, перед якою ставиться прийменник de.Якщо ж дієслово стоїть у негативній формі, то тоді обидві негативні частки ( ne…pas) ставляться перед інфінітивом після прийменника de:

La mère dit à son enfant: "Dis-moi la vérité!" →La mère dit à son enfant de lui dire la vérité. — Мати каже своїй дитині: "Скажи мені правду!" — Мати каже своїй дитині, щоб вона сказала правду.

• Непряме питання. Питання з прямої мови трансформується на непрямий. У цьому дотримується прямий порядок слів, тобто. підлягає передує присудку:

Lucie: Quelle heure est-il? → Lucie demande quelle heure il est. Люсі: Скільки часу? — Люсі питає, скільки часу?

У непрямому питанні запитальні прикметники, займенники й прислівники залишаються такими ж, як і в прямій мові, за такими винятками:

Пряма мова	Непряма мова	Приклади
Qui est-ce qui (хто)	qui	Qui est-ce Qui crie? - Je veux savoir qui crie. Хто кричить? – Я хочу знати, хто кричить.
Qui est-ce que (кого)	qui	Qui est-ce que tu vois? - Je vox savoir qui tu vois. Кого ти бачиш? – Я хочу знати, кого ти бачиш.
Qu'est-ce qui (що)	ce qui	Qu'est-ce qui te fait plaisir? - Je veux savoir ce qui te fait plaisir. - Що тобі приносить задоволення? - Я хочу знати, що тобі приносить задоволення.
Qu'est-ce que (що)	ce que	Qu'est-ce que tu fais? - Je vox savoir ce que tu fais. - Що ти робиш? – Я хочу знати, що ти робиш.
Que		Que fais-tu? - Je vox savoir ce que tu fais. - Що ти робиш? – Я хочу знати, що ти робиш.
Est-ce que		Est-ce que tu viens? - Je veux savoir si tu viens. - Ти прийдеш? - Я хочу знати, чи прийдеш ти.
Загальне питання без запитань		Viens-tu? - Je veux savoir si tu viens. - Ти прийдеш? — Я хочу знати, чи ти прийдеш.

При перекладі речення з прямої мови в непряму, у підрядному реченні потрібно узгодження часів, якщо дієслово головної речення стоїть у минулому часі.

Таблиця переведення часів

Пряма мова	Непряма мова
présent	imparfait
imparfait	imparfait
passé composé	plus-que-parfait
plus-que-parfait	plus-que-parfait
futur simple	futur dans le passé
futur antérieur	futur antérieur dans le passé
conditionnel présent	conditionnel présent
conditionnel passé	conditionnel passé
subjonctif	subjonctif

При перекладі пропозиції з прямої мови в непряму також змінюються тимчасові і локальні індикатори:

Пряма мова	Непряма мова	Переклад
aujourd’hui	ce jour-là	сьогодні - цього дня
her	la veille	вчора - напередодні
avant-hier	l'avant-veille	позавчора - два дні тому
demain	le lendemain	завтра - наступного дня
après-demain	le surlendemain	післязавтра – через два дні
lundi prochain	le lundi suivant	наступного понеділка
cette semaine	cette semaine-là	цього тижня - того тижня
la semaine (l'année) dernière	la semaine (l'année) précédente (d'avant)	минулого тижня (торік)
le mois dernier	le mois précédent (d'avant)	минулого місяця
la semaine (l'année) prochaine	la semaine (l'année) suivante (d'après)	наступного тижня (наступного року)
le mois prochain	le mois suivant (d'après)	в наступному місяці
maintenant	à ce moment	зараз - на той момент
il y a 5 ans	5 ans plus tôt	5 років тому
dans deux jours (ans)	deux jours (ans) plus tard	через два дні
autrefois, jadis	auparavant	раніше
jusqu’ici	jusque là	досі - доти
dernièrement, récemment	peu avant	нещодавно
prochainement, sous peu	peu après, quelques temps après	скоро

Дієслова говоріння у головному реченні:

* - дієслова III групи

admettre *	допускати
affirmer	стверджувати
ajouter compléter	додати додати
déclarer	оголосити
dire *	сказати
dire * à qn	сказати кому-л.
expliquer	пояснити
insister	наполягати
mentionner nier	згадувати заперечувати
promettre *	обіцяти
proposer raconter	пропонувати розповісти
reconnaître *	визнавати
remarquer	помітити
répondre *	відповісти
s’exclamer	вигукувати
signaler	попереджати
suggérer	спонукати, пропонувати
demander	запитати
se demander	запитати себе
se renseigner	дізнатися
vouloir * savoir	хотіти знати
avertir	попереджати
conseiller	радити
demander	просити, вимагати
donner l’ordre de	наказати
encourager	підбадьорити
inciter à	спонукати
interdire *	забороняти
inviter	запрошувати
ordonner	наказати
prier	просити
supplier	благати
espérer	сподіватися
s’excuser	вибачатися
penser	думати
souhaiter	бажати

Якщо Вам сподобалося - поділіться з друзями: