Поурочний план політичного статусу особистості. Презентація на тему “політичний статус особистості”. Основні етапи виборчої кампанії

Слайд 5

Політичні права та обов'язки

• право обирати та бути обраним до органів державної влади та місцевого самоврядування;
• об'єднуватись у громадські організації, у тому числі й у політичні партії;
• проводити мітинги, вуличні ходи, демонстрації, пікетування за умови попереднього повідомлення влади;
• направляти особисті та колективні звернення (петиції) до державних органів та посадових осіб.

Слайд 6

Політичні ролі

• виборець,
• депутат,
• член Партії,
• учасник мітингу
• учасник громадської організації та ін.

Слайд 7

Структура політичної культури

• знання та уявлення про політику;
• політичні ціннісні орієнтації (переконання, переваги)
• методи практичних політичних процесів;
• політична свідомість;
• політична поведінка.

Слайд 8

Функції політичної культури

• Ідентифікація розкриває постійну потребу людини у розумінні своєї групової приналежності та у прагненні визначити прийнятні собі способи участі у вираженні та відстоюванні інтересів даної спільності.
• Орієнтація характеризує прагнення людини до смислового відображення політичних явищ, розуміння суспільних можливостей при реалізації прав та свобод у конкретній політичній системі.
• Адаптація висловлює потребу людини в пристосуванні до політичного життя, що змінюється.
• Соціалізація характеризує здобуття людиною певних навичок та властивостей, що дозволяють реалізувати в тій чи іншій системі влади свої громадянські права, політичні функції та інтереси.
• Інтеграція забезпечує різним групам можливість співіснувати у межах певної політичної системи, зберігаючи цілісність держави та її взаємовідносин із суспільством загалом.
• Комунікація пов'язана із взаємодією всіх суб'єктів та інститутів влади на основі використання загальноприйнятих понять, символів, стереотипів та інших засобів інформації та мови спілкування.

Слайд 9

Типи політичних культур (за Г. Алмандом та С. Вербе)

• патріархальний, чи тип громад;
• підданічний, чи тип суб'єкта;
• активістський, чи тип учасника;
• "культура громадянина", або змішаний тип.

Слайд 10

Форми політичної участі

• реакція громадян на імпульси, що походять від політичної системи;
• участь у виборах;
• участь у діяльності політичних партій, організаціях, рухах;
• звернення громадян, зустрічі із політичним лідером;
• участь у мітингах, пікетах тощо;
• діяльність політичних лідерів

Слайд 11

Ступінь залучення до політики (за М.Вебером)

• Політики «з нагоди» – це люди, які взяли участь у політичному житті під час виборів, референдумів, виборчих кампаній тощо.
• Політики «за сумісництвом» - це люди, які виявили себе в політичному житті, які взяли участь у політиці за потребою, яка не стала головною справою їхнього життя.
• Професійні політики – це активні учасники політичного життя, які професійно займаються політикою, яка стала їх основним заняттям та джерелом існування.

Слайд 12

Основні етапи виборчої кампанії

• призначення виборів;
• організація виборчих округів та дільниць;
• створення виборчих комісій;
• реєстрація виборців у встановленому порядку;
• висування кандидатів на виборні посади;
• передвиборча агітація (біографія, програма, мітинг, друкована агітація, зустріч із виборцями, теледебати тощо)
• процес голосування на виборчих дільницях;
• підбиття підсумків голосування;
• встановлення та оголошення результатів виборів.

«Перегребінська середня загальноосвітня школа №1»
Жовтневого району Ханти-Мансійського автономного округу - Югри

Конспект уроку суспільствознавства в 11 класі на тему «Політичний статус особистості»

Підготував

вчитель історії та суспільствознавства

Романюк Юрій Васильович

2014

Тема уроку: "Політичний статус особистості"

Цілі та завдання уроку:

Навчальні:

розглянути поняття «політичний статус особистості»; визначити політичну участь громадян у політичних процесах, розглянути їхні ролі. Дати можливість учням осмислити свій власний політичний статус та пов'язані з ним політичні ролі.

Розвиваючі:

продовжити розвиток навичок самостійної роботи (з текстом параграфа та документів) та роботи у групі (під час дискусій).

Виховні:

сприяти розвитку політичного мислення та готовності до реалізації політичних ролей громадянина.

Тип уроку:Урок вивчення нової теми

Методи:частково-пошуковий, дослідницький

План уроку

Організаційний момент – 1 хв.
Вивчення нової теми – 22 хв.
Контрольно-закріплююча робота з учнями – 15 хв.
Домашнє завдання – 2 хв.

Хід уроку:

I.Пояснення нового матеріалу вчителем як шкільної лекції з елементами бесіди.

До політичних прав і свобод громадянина належать такі права: право обирати і бути обраним, об'єднуються в громадські організації, проводити мітинги, ходи, демонстрації, пікетування (у суворій відповідності до чинного законодавства), спрямовувати петиції (звернення) до державних структур та посадових осіб. Отже, кожен громадянин має право та можливість брати участь в управлінні справами державою як безпосередньо, так і опосередковано через своїх законних представників.

Реалізуючи політичні правничий та обов'язки кожен громадянин виконує певні політичні ролі. Політичні ролі особистості різноманітні: виборець, учасник мітингу, член партії, депутат. Часто одна людина може виконувати одразу кілька політичних ролей.

Що таке статус особистості?

Сукупність правий і обов'язків громадянина, юридичної особи, характеризує його правове поведінка.

Що таке правовий статус особи?

Система прав, свобод, законних інтересів та обов'язків, визнаних державою.

А чи політичний статус особистості?

Місце людини в політичній системі суспільства, сукупність його невід'ємних політичних прав, свобод, обов'язків, можливість впливати на політичне життя суспільства.

Політична участь– дії, що вживаються приватними особами та мають на меті вплинути на державну політику, управління державними справами або на вибір політичних лідерів на будь-якому рівні політичної влади, місцевому чи загальнонаціональному, прояв громадянами своїх інтересів та позицій щодо влади.

Види політичної участі:

Політичну участь також можна розділити на пряму та опосередковану.

У прямій політичній участі існує 4 види участі: постійна, разова, тимчасова та епізодична.

Приклади безпосередньої участі. Учням пропонується самостійно навести приклади. (Участь у виборах, референдумі, звернення до державних органів, робота у державних структурах, на виборній посаді.)

Опосередкована участь передбачає пасивну участь людини, тобто таку її участь, яка здійснюється не власне цією людиною, але тим, кого вона уповноважила для цього. (Приклад - участь через обрані органи – парламент, місцеві органи влади та депутатів.)

Типологія політичної участі.

Мобілізаційна – політична поведінка людини визначається без її активної участі – «за неї» або «замість неї» кимось зверху, вищим. (Приклад – колективне фракційне голосування)

Автономна – політична поведінка, зумовлена ​​можливістю реально вільного вибору. (Приклад – самостійне та незалежне голосування)

Для того, щоб не виникало політичних розбіжностей, необхідні політичні знання та політична культура.

Політична культура- Сукупність цінностей, установок, переконань, орієнтацій і символів, що виражають їх, які є загальноприйнятими і служать упорядкування політичного досвіду і регулювання політичної поведінки всіх членів суспільства.

Типологія політичної культури.

У політичній культурі виділяють три її типи: демократичний, авторитарний та тоталітарний.

До основних характеристик демократичного типу політичної культури відносяться наявність об'єктивного наукового знання про політичну дійсність та потребу в її осмисленні, міцних політичних орієнтацій на утвердження демократичних політичних цінностей, а також орієнтація людей на активну роль у політиці, визнання громадянських прав і свобод, контроль за владними структурами .

До основних характеристик тоталітарного типу політичної культури належать повне підпорядкування громадян інтересам держави, сильна неконтрольована влада, ігнорування об'єктивного наукового знання про політичну реальність, антидемократичні політичні ціннісні орієнтації та відповідні політичні дії.

II . Самостійна робота учнів із текстом підручника на с. 296-298 – «Чи складна роль виборця».За підсумками цієї роботи, учні мають виписати у зошиту етапи виборчої кампанії, їх приклади та характеристики: висування кандидатів, передвиборча боротьба, голосування, підрахунок голосів та оприлюднення результатів. (Приклади та характеристики – індивідуальні варіанти)

I II. Контрольно-зміцнююча робота з учнями.

Відповісти на запитання на с. 303–304. Відповіді на запитання мають бути у вигляді дискусії.

IV . Домашнє завдання:§ 25.

Список використаної літератури та інтернет-ресурсів.

1. Людина та суспільство. Суспільствознавство. Навч. для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. установ. О 2 год. Ч. 2. 11 кл. / Л.М. Боголюбов, А.Ю. Лабезнікова, Л.Ф. Іванова та ін; За ред. Л.М. Боголюбова, А.Ю. Лабезнікової. - М.: Просвітництво, 2002.

2. Баранов П.А. Суспільствознавство: повний довідник для підготовки до ЄДІ/П.А. Баранов, А.В. Воронцов, С.В. Шевченка; за ред. П.А. Баранів. - М.: АСТ: Астрель, 2009.

3.

4.

5.

Cлайд 1

Cлайд 2

Cлайд 3

Cлайд 4

Cлайд 5

Cлайд 6

Cлайд 7

Cлайд 8

Cлайд 9

Cлайд 10

Cлайд 11

Cлайд 12 Участь у виборах – це ваша політична культура.

Згадаймо основні терміни та поняття Політична діяльність. Політична діяльність. Статус. Статус. Роль. Роль. Демократична політична культура. Демократична політична культура. Політична участь та її види. Політична участь та її види.

Завдання1 Перевіримо свої знання 1.Партія парламентського типу 2.Політичний плюралізм 3.Громадянська відповідальність 4.Тоталітарний режим. 5. Популізм. 6.Охлократія. 7.Громадянське суспільство. 8. Демократична політична культура. 9.Права людини. 10. Правова соціальна держава. 11.Демократія. 12.Авторитаризм. 13. Толерантність. 14. Консенсус. I. Суспільство, у якому панують: громадська власність, планове регулювання економіки, сильна виконавча влада, одна партія, єдина ідеологія, людина є засобом реалізації найважливіших політичних завдань. ІІ. Суспільство, в якому панують: велика приватна власність, вільний ринок, двопартійна політична система, людина має економічну свободу, всі природні і невідчужувані права, держава не ставить за мету соціального забезпечення безробітних і незаможних. III.Суспільство, в якому панують різноманітні форми власності, поєднання планових та ринкових елементів регулювання економіки, соціальна захищеність громадян, поділ влади, верховенство права, людина є найвищою цінністю цього суспільства.

Політичний статус особистості ПОЛІТИЧНИЙ СТАТУС-МІСЦЕ ЛЮДИНИ У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА, СУКОПНІСТЬ ЙОГО НЕВІД'ЄМНИХ ПРАВ І СВІБ, ОБОВ'ЯЗКИ МОЖЛИВІСТЬ НАДЗВИЧАТИ. ПОЛІТИЧНІ ПРАВА І СВОБОДИ Політичні ролі-функції, які людина виконує відповідно до свого статусу. Різноманітність політичних ролей особистості: виборець, депутат, мер, губернатор, сенатор, член партії, президент.

Виборці

Завдання 4. Яким видам політичної участі відповідає кожна з наведених характеристик? а) Обраний у міську Думу, він доклав всіх зусиль у тому, щоб виконати вимоги виборців про зміну режиму роботи найбільших промтоварних магазинів. б) Одного разу він взяв участь у виборах районних радників і довго згадував про це, дивуючись своєї активності. Вибори проходили і його інтерес до політики падав.

Всі статті глави 2 Конституції Російської Федерації "Права людини і свободи людини і громадянина" послідовно проводять відмінність прав і свобод залежно від наявності або відсутності громадянства. Це виражається у формулюваннях статей. Там, де йдеться про права людини, у Конституції використовуються формулювання: «кожен має право», «кожен може»,» кожному гарантується тощо. Такими формулюваннями підкреслюється визнання права і свободи за будь-якою людиною, які перебувають біля Росії, незалежно від цього чи є громадянином РФ, іноземцем чи апатридом. Поруч із у статтях 31,32,33,36 Конституції РФ сформульовані права, які належать лише громадянам РФ. Висновок: обсяг прав та обов'язків залежить, перш за все, від того, чи є людина громадянином якоїсь держави чи ні. Особливістю правового статусу громадянина є, передусім те, що громадянинові, крім особистих, економічних, соціальних та інших прав належать політичні права у повному обсязі.

Політичні правничий та свободи личности Політичні правничий та свободи личности Право участь у управлінні справами держави. Право на участь в управлінні справами держави. Право обирати та бути обраним до державних представницьких органів та органів місцевого самоврядування. Право обирати та бути обраним до державних представницьких органів та органів місцевого самоврядування. Право участі у референдумі. Право участі у референдумі. Право на доступ до державної служби. Право на доступ до державної служби. Право брати участь у здійсненні правосуддя. Право брати участь у здійсненні правосуддя. Право на звернення до державних органів та органів місцевого самоврядування. Право на звернення до державних органів та органів місцевого самоврядування. Право збиратися, мирно, без зброї, проводити збори, мітинги та демонстрації, ходи та пікетування. Право збиратися, мирно, без зброї, проводити збори, мітинги та демонстрації, ходи та пікетування.

Запам'ятаємо - Мало мати виборче право, необхідно ще бути підготовленим до ролі виборця внутрішньо, за своїми особистісними якостями. Недостатньо бути громадянином у юридичному значенні, потрібно бути громадянином у широкому значенні цього слова. Громадянин володіє тими властивостями особистості, які роблять його здатним до свідомої, ініціативної та кваліфікованої участі в управлінні країною, посильного вирішення проблем, що постають перед нею. Для демократичної держави дуже суттєво, щоб справно працював механізм виборчої системи. Якщо він не функціонуватиме, демократія втратить свою найважливішу основу-справжню виборність державних органів влади.

Це треба знати Громадянин Російської Федерації, який досяг 18-річного віку, набуває статусу виборця. Участь у виборах є проявом відповідальності, совісті, політичної та правової зрілості та культури кожного громадянина. Ніхто немає права контролювати волевиявлення виборця. Виборчі права громадян - це конституційне право обирати і бути обраним до органів державної влади та у виборні органи місцевого самоврядування. (ст.3,23, Конституції Р.Ф.). За демократичного режиму виборець бере участь у виборах на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Участь у виборах добровільна. Чесне виконання обов'язків виборця – одна з важливих ознак громадянськості. Від результатів виборів до органів державної влади та до органів місцевого самоврядування багато залежить у житті як країни, так і регіону.

Також будь-яким чином перешкоджати громадянинові вільно висловлювати свою волю під час голосування. Вплинути на громадянина для того, щоб змусити його брати участь або не брати участь у виборах заборонено. Заборонено також будь-яким чином перешкоджати громадянинові вільно висловлювати свою волю в голосуванні.

При проведенні передвиборчої агітації не допускаються зловживання свободою масової інформації, агітація, що збуджує соціальну, расову, національну або релігійну ненависть і ворожнечу, заклики до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу та порушення цілісності держави, пропаганда війни. -У разі вчинення зазначених порушень виборчі комісії мають право звернутися до суду з пропозицією про скасування рішення про реєстрацію кандидата (списку кандидатів). Вказана пропозиція розглядається судом у триденний строк. -Виборчі комісії контролюють дотримання встановленого порядку проведення передвиборної агітації. (З федерального закону РФ» Про основні гарантії Виборчих прав громадян Російської Федерації.)

Знайомі з програмою Чи зустрічалися кандидати? із кандидатом? кандидатів? із кандидатом? так ні так ні ні так ні так Чи впевнені, що кандидати виконають свої обіцянки? 29чол. (72.5%) 11чол (27.5%) 9чол. (77.5%) 9чол. (22.5%) Ні 37чол. (92.5%) Так. 3 чол.(7.5%)

ВікОсвіта Кандидат Партія До 30 років Вища-4 (66,7%) Середня-2 (33,3%) Дяченко-2 (33,3%) Бобрів-1 (16,7%) Фрадков-1 (16,7%) ) Тархов-1 (16,7%) Єдин.Росія-1 (16,7%) Спроавед.Росія-1 (16,7%) КПРФ-1 (16,7%) Парт.Зелених-1 (16,7%) %) Від років Вища-20(67%) Середня спеціальна-6 (20%) Середня-3 (10%) Тучин-8 (27%) Дяченко-10 (33,3%) Матвєєв-3 (10%) Сучков-2 (7%) Іллін-1 (3,3%) Бобрів-1 (3,3%) Фрадков-1 (3,3%) Сазонов -1 (3,3%) Одін.Росія-11 (37 %) Спроавед.Росія-10 (33,3%) КПРФ-2 (7%) Парт.Зелених-2 (7%) Спілка правих сил-1 (3,3%) Патріоти Росії-1 (3,3%) Від років Ср.спеціалісти-1 (50%) Середнє-1 (50%) Бобров-1 (33,3%) Борисов-1 (33,3%) КПРФ-1 (33,3%) Одін.Росія-1 (33,3%) ЛДПР-1 (33,3%) Від 60 років Вища-1 (33,3%) Ср.спеціа-2 (66,%) Бобрів-1 (50%) Тучин-1 (50%) Єдин.Росія-2 (100%)

Має право (можна) Має право (можна) 1) Досягши 18 років має право обирати. 2) Не брати участь у виборах чи голосувати проти всіх (за принципом добровільності участі). 3) Вимагати та отримувати інформацію про кандидатів. 4) У разі незнаходження себе у списках виборців, з'ясувати та усунути причину. 5) Звертатися до інстанцій, які контролюють вибори, якщо помічені порушення їх організації

Не має права (не можна) 1) Обирати, якщо: а) не досяг повноліття, б) визнаний судом недієздатним, б) визнаний судом недієздатним, в) засуджений та відбуває покарання. в) засуджено та відбуває покарання. 2) Брати хабарі з боку кандидата. 3) Голосувати від чужої особи (наприклад, за родичів) 4)Нав'язувати свою думку іншим голосуючим. голосуючим. 5) Псувати бюлетень. 6) Порушувати норми громадського порядку на виборній ділянці.

Політичний статус особистості

Політичний статус особистості - становище людини в політичній системі суспільства, сукупність його політичних прав та обов'язків, можливостей вплинути на політичне життя країни.

Всі громадяни демократичних держав мають цілу низку політичних прав і свобод:

правом обирати та бути обраними

свободою слова, друку, зборів та мітингів, спілок

правом направляти особисті та колективні звернення (петиції) до органів влади

брати участь у управлінні державними справами як безпосередньо, так і через двох представників.

Він є активним суб'єктом політичного процесу.

Але для визначення політичного статусу особистості важлива не лише соціально-політична реальність, до якої вона включена, а й політичні функції, ро чи .

Політичні роліособистості - політичні функції, нормативно схвалені образи політичної поведінки, очікувані кожного, хто займає це становище у політичній системі.

Її політичними ролями можуть бути ролі:

рядового члена суспільства, яке не впливає на політику, не зацікавленого в ній і є майже виключно об'єктом політики;

людини, яка перебуває у громадській організації чи русі, опосередковано включеного у політичну діяльність, якщо це випливає з його ролі пересічного члена політичної організації;

громадянина, що перебуває на виборному органі чи є активним членом політичної організації, цілеспрямовано з власної волі включеного у політичне життя суспільства, лише тією мірою, якою вона позначається на внутрішньому житті цієї політичної організації.

професійного політика, котрій політична діяльність не лише головним заняттям і джерела існування, а й становить сенс життя;

політичного лідера - людини, здатної змінювати політичних подій та спрямованість політичних процесом

Але особистість не народжується з раніше засвоєним політичним досвідом, вони купуються на продовженні всього життя людини.

Політична соціалізаціяособистості - процес освоєння індивідом соціально-політичних знань, норм цінностей та навичок діяльності, в результаті якого він бере на себе певну політичну роль

Етапи політичної соціалізації:

1-й етап - дитинство та ранні юнацькі роки, коли дитина формує свої початкові політичні погляди та зразки політичної поведінки;

2-й етап - період навчання старших класів школи, коли формується інформаційна структура існуючих систем політичних і цінностей трансформується у внутрішній світ особистості;

3-й етап - початок активної соціальної діяльності індивіда, включення їх у роботу державних органів та громадських організацій, коли відбувається перетворення людини на громадянина, становлення повноцінного об'єкта політики;

4-й етап - все подальше життя людини, коли він постійно вдосконалює та розвиває політичну культуру.

Відповідно до ступеня самостійності політичної участі виділяють первинну та вторинненусоціалізацію.

1)Перша характеризує процес політичної освіти дітей та юнацтва.

2) Друга припадає на зрілий вік і проявляється в активній взаємодії особистості з політичною системою на основі отриманих раніше ціннісних установок орієнтації.

Політична соціалізація відбувається як об'єктивно, у включеності людини у суспільні відносини, і цілеспрямовано, силами державних інститутів (зокрема школи), громадськими організаціями, засобами масової інформації. І сама людина може брати активну участь у політичній соціалізації (політичне самовиховання).

Типи участі особистостіу політиці:

1) несвідоме(поведінка людини в натовпі)

2) напівсвідоме(Політичний конформізм) - розуміння сенсу своєї ролі при безумовному підпорядкуванні вимог свого соціального середовища як чомусь заданому, незаперечному, навіть у випадках розбіжності в думках з нею.

3) з свідома участьвідповідно до своєї свідомості та волі, здатність змінити свою роль і своє становище

2 вар. Політичний статус особистості

Особистість є первинним суб'єктом політики. Як політичний суб'єкт, вона характеризується можливістю та ступенем впливу на політичні процеси у суспільстві, і головним чином на політичну владу.

Статус-сукупність правий і обов'язків, визначальних юридичне становище особи, державного органу чи міжнародної організації. Політичний статус особи багато в чому визначається загальним конституційним статусом громадян держави, які наділяються політичними правами, що дозволяють брати участь в управлінні державою у різних формах. Насамперед, це право обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це право на участь у політичних партіях, рухах, об'єднаннях, право бути державним службовцем (працівником державного апарату), право бути призначеним на посаду судді, прокурора тощо. Одним із головних критеріїв реального становлення особистості як суб'єкт політичних відносин є політична активність - міра політичної діяльності суб'єктів політики, показник політизованості особистості та суспільства.

У політології виділяють такі основні типи особистості:

аполітична особистість-відчужена від політичного процесу і негативно ставиться до своєї участі у політиці;

пасивна особистість - з нікчемним інтересом до політики, що у ній лише епізодично чи обмежується недостатньо компетентною критикою політичних реалій;

громадянин-член громадської організації, учасник громадського руху, який частково включений у сферу політичної практики;

громадянин-член політичної організації, цілеспрямовано та з власної волі включений у політичну діяльність;

суспільно-політичний діяч;

професійний політик, котрому політична діяльність є основним, єдиним чи головним заняттям;

політичний керівник – лідер вищої інстанції, найвищого політичного рівня.

За формальної рівності політичного статусу всіх громадян держави реальний політичний статус залежить від ступеня участі, залучення особистості до політичної діяльності. Ступінь цієї участі обумовлюється рівнем її політичного розвитку, ступенем політичної соціалізації. У той самий час громадський розвиток, політична соціалізація особистості багато чому визначаються їх залученням до політичної практики.

Результатом дії цих процесів та чинників виступає певний рівень політичного розвитку особистості. Його критеріями є, зокрема:

наявність системи політичних цінностей;

відносна стабільність політичних мотивів;

здатність ставити реальні політичні цілі та домагатися їх реалізації.

* Політична соціалізація - процес засвоєння певних знань, цінностей та норм, що дозволяють особистості стати повноправним учасником політичних відносин.